| У полоні краси неземної
Відчуваю п'янку насолоду
І спиняється час назавжди.
Тільки серце не знає спокою,
Не вгамуєш ні зараз, ні згодом.
Ти - чаклунка, чи фея? - Скажи!
Ні, не можу, не смію бажати,
Хоч у сні відчувати твій подих,
Доторкатися ніжно долонь.
Два світи, між якими є грати,
Не дають на любов нашу згоди,
Проникаючи навіть у сон.
У житті більш не прагну нічого,
З тим, що є, проживу у достатку,
Буду хрест свій покірно нести,
Тільки вогники погляду твого
У душі залишаю на згадку,
Щоб самотнім світами не йти...
1997р.
| 
у Вас 
0
