У полоні краси неземної Відчуваю п'янку насолоду І спиняється час назавжди. Тільки серце не знає спокою, Не вгамуєш ні зараз, ні згодом. Ти - чаклунка, чи фея? - Скажи!
Ні, не можу, не смію бажати, Хоч у сні відчувати твій подих, Доторкатися ніжно долонь. Два світи, між якими є грати, Не дають на любов нашу згоди, Проникаючи навіть у сон.
У житті більш не прагну нічого, З тим, що є, проживу у достатку, Буду хрест свій покірно нести, Тільки вогники погляду твого У душі залишаю на згадку, Щоб самотнім світами не йти... 1997р.
|