Не малюю, я пишу...На цьому сайті я майже з дня його створення і мені не байдуже, що тут і як.Були тут всякі та й пішли собі геть...Канули в лету. Замість того, щоб адекватно реагувати на критику, ставали в позу ображеного і не признаного генія - це шлях в нікуди.Погоджуюся з вами, витрачати час більше на вас не буду.
Пафос і любов до неньки держави - це різні речі.Колись, ще не так давно цензура забороняла малювати вождів і писати вірші про державу людям які не уміють цього робити.Це мабуть єдиний випадок коли я з розумінням ставлюся до цензури.Бо ефект сприйняття тоді має зовсім інший відтінок.А тепер по суті, з свого досвіду знаю, що писати на ці теми найскладніше і тому спочатку треба потренуватися на чомусь іншому, а потім (якщо відчуєте сили)братися за вірші в яких любов до землі, мови...