Я із трав запашних…
Я із трав
запашних побудую дім,
Сонячні промені
– крівля.
Прийде в гості
до мене безсмертний грім,
Конкретно,без
марнослів*я.
Сяду з ним за
дубовим,сивим столом,
Вікна відкрию --
тумани,
Гомін лелечий
понад рідним селом,
Роки – все важчі
кайдани…
Келих дружби,як завжди,п*єм за життя,
Покотилась гірка
у смак.
Забере він мої гріхи-каяття
І на Шлях,де
ходив Чумак.
|