Життя пройшло... якби ще мить, Я б встиг сказати і зробить, "Якби ще день, хоча б хвилину", - Так часто думає людина. А маєм час - його марнуєм, Бо наше що - те не рахуєм. Щоб жить - нам дня не вистачає, Сазати щось - то слів немає. Ще б мить - й задумане здійсниться... За крок до щастя все скінчиться. Отож, цінуймо, люди, час, Бо буде він, не стане нас.
Все чудово, вірш такий юнацько-щирий, аж дух перехоплює. Кілька разів перечитала і задумалася над однією буквою: "Біля тебе стою, як у березі човен" (російсько "у берега", чи то тут про березу?)... подумайте над цим