Не будьте таким строгим, Олександре, синівська любов теж має неабияке значення, просто в цьому творі вона переважає над коханням. Так і в житті буває. А потім з'являються анекдоти про свекрух (через ревнощі).
емоції неоднозначні... з однієї сторони, шкода ліричну героїню, а з іншої - не сама ж вона аж три життя зламала... хтось їй у цьому допоміг (як мінімум бездіяльність одного і рішучість іншого)...
Ну Віктор: йому кажуть підбадьорити, а він ображати... Де ж ті пироги вдадуться? А взагалі, з власного досвіду знаю, з яким настроєм готуєш - така й страва вдасться. Саме тому перед тим як місити паску молилися і краще щоб нікого на кухні не було. Але то вже окрема тема.
Змінила, Вікторе два рядки в середньому катрені, але на наголоси то не повпливало, слова просто місцями поміняла, щоб приголосні розігнати. Початковий варіант є на ПМ
Тільки почала читати твір, як одразу виникла думка: "А що, як усі ті сполучники та й позабирати? Або хоча б через один..." Далі із "зайвими" словами проблем ніби нема, але от із наголосами... Успіхів Вам і творчого натхнення.
А Вам дякую, що нагадали про те, що ми ніби й знаємо, та забуваємо, нагадали про необхідність позбутися образ і про те, що кожен з нас - лиш частинка цілого...