Перечитала кілька разів - щось тут не те: займенників та сполучників здалося, що забагато і "ранок" - "станем" теж вухо ріже. Спробуйте трохи відшліфувати вірш. А за кільцеву риму
Щирий вірш, гарні образи... аж свіжоскошеною травою запахло так і хочеться впасти на той "п*янкий сувій", але над ритмом трохи треба попрацювати, відчувається "притягнутість" рим. Але не переймайтеся - не все приходить одразу.
"чую ", "бачу ", "Спиваю ", "Впускаю " - і це все, виявляється, можна вдіяти з тишею. Всіма органами ЛГ сприймає ту тишу, і схоже, що вона йому дуже подобається, як і нам Ваш вірш.
Колись мені мама співала "Білесенькі сніжиночки" Миколи Вороного замість колискової. Цей вірш трохи перегукується з Вороним, думаю теж гарна колискова вийти могла б. Хто б ще взявся за мелодію.
поки читала Ваш вірш - згадала дві пісні: "Рідна мати моя" і "Чом ти не прийшов" ...і як відповідь на другу прозвучало "Я іду. Я вже в дорозі." отакі асоціації а взагалі вірш сподобався
а вірш гарний, вже набагато оптимістичніший, ніж попередні... маю надію, що ще кілька творів і Ви й того "мабуть" позбудетеся... хоча, мо й нехай буде - для балансу
збій ритму псує загальну картину, треба трохи слова хоча б місцями попереставляти, наприклад, замість рядка "Навік моє серце полонили." вже трохи краще звучатиме "Моє серце навік полонили." Спробуйте трохи доопрацювати і все буде ОК.