Ох-ох-ох... Де ті надії й сподівання, - Розбиті. Променем останнім Жевріє ще десь у серцях, Ледь чутно в зимніх місяцях.
Біль і надія тих же днів (23.11.04):
Ми – не “майдан” і не “вулиця” ми! Хоч там стоїмо з прапорами. Ми – паростки зрощені тими слізьми, Що в душах кипіли віками, Ми – жага до волі усіх поколінь, Що склали життя за Вкраїну. Була їх рішучість твердіша камінь – За волю ішли до загину. Затямте усі: Ми – Вкраїни народ! Брехнею народ не здолати! Хай буде останнім оцей епізод, Коли нас взялись ошукати. Ми брехні і зло розіб’ємо вщент! Вже час! Тож гуртуйтеся, друзі! Устали з колін і сьогодні момент – “Вділити” усім по заслузі. Єднанням ми дужі: і Захід, і Схід. Нас разом ніхто не здолає! Зачнемо в цей час незворотній похід. Нас воля і правда єднає! Знамена шумлять на зимових вітрах Колоссям полів, небосхилом, А ми обираєм в майбутнєє шлях, Бо є у Народу вже сила!
Ігоре, прекрасний вірш, спасибі! Як би там не було, а я вважаю Майдан найвеличнішою подією останніх десятиріч. Те, що сталося після нього - гірка помилка нашого народу. Десь, в недрах суспільства, зріє вже наступний Майдан. Дуже боюсь, шо він буде кривавим. Вони ж не підуть, програвши вибори, як це зробили попередники.
Вдало поєднане наше величне минуле з поглядом на сьогодення і сучасності мотиви. Взагалі вважаю, що такі вірші мали б бути в шкілній програмі, аби формувати свідомість і потріотичність школярів.Дуже жаль, що наше дохристиянське минуле так несправедливо забувається і мало висвітлюється поетами. Дякую, Валерію, що торкнулися цієї теми!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
