Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Чт, 21.11.2024, 23:49

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 41

Гостей: 40

Користувачів: 1

Nemo

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1051]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2699]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [270]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3388]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [316]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [909]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Життя...

Не я...

Молився спогад у кутку,

Звивалась думка, мов змія,

Як фігуристка на катку.

Молився спогад мій – не я.

Забрав його з собою час,

В засніжені повіз поля.

Як пес, вернувся знов до нас,

Молився, плакав... Він – не я.

Я, загартована в боях,

Підкована стражденним болем,

Давно не плачу, лиш у снах.

А ця сльоза - щось в оці коле...

2007

Додав: maja (02.11.2011)

Розміщено на сторінці: Життя..., Поезія Лавренчук Світлани

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3769 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 32
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Davudenko • 16:32, 02.11.2011 [Лінк на твір] ПАНІ СВІТЛАНА. ПРОСТО КЛАС. 0Спам 13 maja • 21:50, 02.11.2011 [Лінк на твір] дякую 0Спам 2 Beatus • 17:15, 02.11.2011 [Лінк на твір] Ой, пекуча ця сльоза... 0Спам 12 maja • 21:50, 02.11.2011 [Лінк на твір] Та вже висохла давно 0Спам 3 Asedo1949 • 17:57, 02.11.2011 [Лінк на твір] Вірш гарний, особливо його філософська тема. У перших двох катренах дуже легко виправити, у першому наголос, у другому скупчення приголосних, а ось над третім треба трохи попрацювати. Тут і наголос, і розмір поплив. Бажаю успіху! 0Спам 4 maja • 18:02, 02.11.2011 [Лінк на твір] Дякую, обіцяю доопрацювати, але наголосу не бачу 0Спам 5 Did • 18:38, 02.11.2011 [Лінк на твір] Читається легко й зрозуміло, якщо не було внесено зміни, то все гаразд і наголосами, адже при читанні ніяких спотикань не було, а щодо останньої стопи, то вона хоч і іншого розміру, але вона - остання, можна залишити й такою, все залежить од погляду на це автора. 0Спам 6 maja • 18:51, 02.11.2011 [Лінк на твір] Змінила, Вікторе два рядки в середньому катрені, але на наголоси то не повпливало, слова просто місцями поміняла, щоб приголосні розігнати. Початковий варіант є на ПМ 0Спам 7 Asedo1949 • 20:02, 02.11.2011 [Лінк на твір] Сьогодні ви, напрочуд милосердні. 0Спам 8 Tan4uk • 20:55, 02.11.2011 [Лінк на твір] прекрасно і легко читається!...дуже гарно!...надзвичайно сподобалося! 0Спам 11 maja • 21:50, 02.11.2011 [Лінк на твір] Приємно, що Вам подобається 0Спам 9 COCODE • 21:35, 02.11.2011 [Лінк на твір] Я загартована в боях. Звучить сміливо і впевнено. Мабуть так і є . А ця сльоза....так буває, щось в око попаде і коле. От і сльоза тебе Гарно, сильно, 5 0Спам 10 maja • 21:49, 02.11.2011 [Лінк на твір] Дякую. 0Спам 14 metman17L • 22:02, 02.11.2011 [Лінк на твір] Спогади - річ корисна. А цей виявився напрочуд живучим. Гарно. 0Спам 15 maja • 22:05, 02.11.2011 [Лінк на твір] Саме так, живучий. Колись його живучість дошкуляла, а тепер зовсім не заважає. За коментар дякую. 0Спам 16 metman17L • 22:24, 02.11.2011 [Лінк на твір] Все тече, все міняється. Наші уподобання не є винятком. Особливо цінні - дитячі спогади. Часом навіть бувають яскравіші за реальність. 0Спам 17 maja • 22:25, 02.11.2011 [Лінк на твір] Ваша правда. 0Спам 18 Nemo • 22:56, 02.11.2011 [Лінк на твір] 5.0., однак, на мою думку: Молився спогад у кутку, Звивалась думка, мов змія, Мов фігуристка на катку. Молився спогад мій – не я. - тут не досить вдало збіглося два "мов"... Третій катрен, дійсно, вдалий. Однак, легко розігнавшись, захопившись емоційністю, енергією двох попередніх, чекаючи на апогей, я не зміг плавно перейти до читання далі. Я, як горем навпіл римувальник, це розумію, тут має бути основна думка, підкреслена наголосом розв'язка, однак, давши прочитати цей перехід своїй мамі, яка є вчителькою початкових класів, пересічним читачем - вона погодилась зі мною і не побачила апогею... Якщо не правий чи чогось не розумію - вибач. Але поясни. Прошу. 0Спам 19 maja • 23:02, 02.11.2011 [Лінк на твір] "А ця сльоза - щось в оці коле..." - звісно ж це не правда. Але ЛГ намагається переконати читача і себе в протилежному: згадував, згадував - аж сльози навернулися... От і прибріхав про "щось там в оці" Відповідь: а за "мов" дякую, виправлю, це легко. 0Спам 20 Nemo • 23:36, 02.11.2011 [Лінк на твір] Дякую за роз'яснення. Майже згода... Радий, що став у нагоді. Натхнення Тобі і пора вже якось зустрітись... А, може, дійсно, ми - родичі? 0Спам 21 maja • 23:52, 02.11.2011 [Лінк на твір] Мо. Пропоную дослідити дерево роду. Але то вже в приваті. 0Спам 22 Medbrat • 08:31, 03.11.2011 [Лінк на твір] Сподобалося, навіть не хочу щось вишукувати- просто сподобалося 0Спам 25 maja • 17:26, 03.11.2011 [Лінк на твір] Дякую 0Спам 23 InhearT • 17:21, 03.11.2011 [Лінк на твір] мені теж дуже сподобалось...емоційно..)) 0Спам 24 maja • 17:26, 03.11.2011 [Лінк на твір] Рада, Іване, що Вам подобається. 0Спам 26 lirik1205 • 17:49, 03.11.2011 [Лінк на твір] головне робити так, щоб життя було радісним 0Спам 31 maja • 10:21, 24.11.2011 [Лінк на твір] Постараюся. 0Спам 27 PanOlga • 14:32, 14.11.2011 [Лінк на твір] Від мене +5. Гарний твір! Дуже вдало і вміло поєднано силу і слабкість людини. Спогади... Вони завжди будуть у нашому житті. От тільки око прокліпає... згодом... 0Спам 28 maja • 16:19, 14.11.2011 [Лінк на твір] Дякую 0Спам 29 lyu4450 • 10:06, 24.11.2011 [Лінк на твір] чудовий вірш а головне - життєвий!!!!! багато хто може побачити себе в ньому!!!!! 0Спам 30 maja • 10:20, 24.11.2011 [Лінк на твір] дякую за відгук мені здалося, що тематика перегукується із Вашим "Один дзвінок, і все, розруха". 0Спам 32 lyu4450 • 10:41, 24.11.2011 [Лінк на твір] Так, частково щось є спільне:) і там не прості стосунки і вчинки і тут.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі