Читайте класиків... Думайте, аналізуйте... Вчитися ніколи не пізно... І головне - багато читайте... Я колись читав про одного поета, який у 70 літ видав першу збірку... Ніхто навіть не знав, що він пише вірші... І йому присудили найпрестижнішу міжнародну премію... Правда, у нас такого не буває...
Тільки почала читати твір, як одразу виникла думка: "А що, як усі ті сполучники та й позабирати? Або хоча б через один..." Далі із "зайвими" словами проблем ніби нема, але от із наголосами... Успіхів Вам і творчого натхнення.
пане УКРАНЕ.я ВАМ уклінно дякую за те розуміння яке ви відразу зрозуміли. Яка суть і тема цього вірша.а мені за ті болі, які несли наші батьки ми і наші діти будуть нести, предлагають вчити албанську, просто люди забрались наверх і забуло що в кожній людині в кожнім слові треба шукати позитив а не все зрізать мечем.славу Богу на мене це не діє, тому і борюсь як умію.
Повністю вас підтримую: сказати добре слово, не кожен вміє, ти повір але так пянить колисково воно, і скрашує нам зір. вони вже стали нам майстрами і зверхньо дивляться на нас з вершин спихають все руками піднімемось-розженем враз. Тобто я також борюсь як вмію, давай друже вперед, доберемось до лаврів і всіх порозганяємо. Але треба трохи попрацювати... Удачі
пані Катирино. звісно змінилось.Коли шукаєш в суті гарне зерно, то обовязково докладеш усі зусилля, щоб стало ще краще. на цьому і повинна творитися повага і добрата до кожного, хто взявся за перо.Особливо це стосується тих хто уміє це краще робити.бо вірш це лише те джерело, яким можна передети свої почуття до тої або до іншої теми.УКЛІННО ДЯКУЮ
З Катериною погоджуюсь, вдало, але не зовсім: а де подівся перший наголошений склад. Вирішувати Тобі, але пропоную свій варіант для роздумів:
Та не померла наша віра, Надії вогник не зачах, До Бога гріється довіра, І блиск іскриться у очах. Ніч учорашня вже скресає, Зірницю ранок підійма, Людськії крики загасають, Ох, може, все це не дарма? Нарешті крізь тяжке терпіння, Людська знемога підняла Словесний промінь до кипіння, Тюремну тишу розмела. Лунає клич і стук серцевий, Мов дзвоном б'є, наперекір, Немов ось-ось проб'є кінцевий, І вийме страх з-під княжих шкір.
Добре у Вас серце, пане Іване. Щиро перейматися тими негараздів, що звалюються на нас. І намагаєтеся вказати шлях до порятунку. Позиція справжнього патріота. прийміть і мої вітання.
ПАНЕ ВАСИЛЮ. ВЕЛИКЕ ВАМ СПАСИБІ ЗА ПІДТРИМКУ ,І САМЕ ГОЛОВНЕ ЗА ВЧАСНЕ ДОБРЕ СЛОВО ЯКОМУ НЕМАЄ ЦІНИ.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
