Так пишуть ті, чиї серця кохають, А до кохання, Ксюшо, не звикають. Хоч серце-лід в ліричного героя - Він тішиться від зустрічі з тобою І йде до тебе, сам того не знаючи... І прийде. От чекати варто чи?
Ви любите зимові вечори, Гарячий чай і білі краєвиди. І Ви прихильник мовчазної гри, Ви любите…, а я іду лиш слідом. Ви граєте в футбол і в боксі ас, Ви любите і зорі, й сад, і квіти, Ви любите…, а я зустріла Вас – Відтоді я не може не любити. 9.02.04р.