Вклоняюсь Україні

Вклоняюсь Україні

Я на коліна падати не вмію,

Хоча душа над вогнищем летить.

Якщо сміюся, значить я радію,

Сумую - щось в мені бурлить..

На категорії я долю не міняю,

Ціную мить, що Бог мені дає..

І зради ні на крок не підпускаю,

Вона штрихом болючим в серце б'є.

Скоріш: добро людське ціную

Й любов, що ватрою яскравою горить.

А живе слово правдою шліфую,

Хай колосками в полі шелестить.

А як уріжусь по живому тілі,

То не лягаю мовчки горілиць.

Біль промине, я знаю, я в це вірю,

Лиш серце не сльозилося б дрібниць.

Іду шляхом не раз гірко-терплячим,

Та ворогам не падаю до ніг.

Нікого я не хочу вихваляти,

Крім Господа, що від гріха вберіг.

І над усе - вклоняюсь Україні,

Своїй хрещеній мамі дорогій

За вишиванку, пісню на калині,

Що вклала сенс у порухи душі...