Осіннє фламенко - Вірші про природу

Всього коментарів: 15
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Валькірія • 21:10, 13.11.2011 [Лінк на твір] Скільки в нім куражу і експресій, І стихії вогненної шал, Рвуться рими в саме піднебесся - Веселися, Поета душа! 0Спам 2 Shtanko • 21:14, 13.11.2011 [Лінк на твір] Час такий, що і танець не втіха, - відлітає осіння пора, вже і листя упало з горіха... Але в сумі так гарно. УРА! 0Спам 3 Валькірія • 21:21, 13.11.2011 [Лінк на твір] Хай злітає горіхове листя, Замітає стежки твої сніг - Тільки б янгол крилатий із висі Диктував тобі вірші ясні! 0Спам 4 Shtanko • 21:39, 13.11.2011 [Лінк на твір] Бачу вірші на кінчику пензля, чую вірші в мелодіях гір, і на вишитій хустці у хрензлях, і у блиску розкиданих зір. Чую ритми в чуттях і надії, віднаходжу їх в лісі, в дощах... А не бачу, то просто намрію і душею віддам у віршах. 1Спам 5 Валькірія • 21:50, 13.11.2011 [Лінк на твір] Я музику чую в напоєних небом струмках, мовчанні симфоній, безмежності ночі, моєму гіркому безсонні, де я безборонна, у рідних до болю руках. Зриваюся в темінь. На ранок пульсує у венах прозріння і вище, дивлюся назад - дотлівають жалі в попелищі, а сни мої віщі проходять крізь мене. Крізь нас пролітають усі непокірні вітри, бентежать уяву, а потім ховаються десь у нескошених травах, на ранок зростають в нестримності рим. На кінчику пензля незримого Майстра згори краплина бажання, яке розцвіте в моїм серці у лоні світання, неначе останній безумного шалу порив... 0Спам 7 Shtanko • 22:22, 13.11.2011 [Лінк на твір] Осліпну від болю, що ріже ножами, Оглухну від слів, що вражають насмерть, безвір'я, безликість, бездушність - це рани, від того життя, що іде шкереберть. Від того сумного душею зникаю і хочу сховатись... Сумління не дасть... Тому і пишу, тому і шукаю... Тому і свічу... А до темного - зась. 0Спам 8 Валькірія • 22:36, 13.11.2011 [Лінк на твір] "Безвір'я й безликість" я з вірша забрала, Поглянь, в ньому наче світліше вже стало! 0Спам 9 Shtanko • 22:40, 13.11.2011 [Лінк на твір] А ще б усе інше, що гнітить і душить, сховати, змести, - не смітило б душі. 0Спам 10 Валькірія • 22:45, 13.11.2011 [Лінк на твір] На межі пітьми зі світлом Шлях до неба краще видно! 0Спам 6 maja • 21:52, 13.11.2011 [Лінк на твір] 0Спам 11 Beatus • 22:49, 13.11.2011 [Лінк на твір] Цікавий вірш... Правда, багато іншомовних слів... ... в танець позвав... певно, покликав... розтягнуте соло?.. Тут потрібне інше слово... І правильний наголос тр`емоло... Славне, експресивне фламенко... З вогнем! 0Спам 13 Shtanko • 22:59, 13.11.2011 [Лінк на твір] Дякую. А що іншомовні слова - то лише надає поезії певної екзотичності. 0Спам 12 Roksa • 22:57, 13.11.2011 [Лінк на твір] Яка чудова осінь-Кармен! Так цікаво, з нового ракурсу глянули Ви на цю пору року- гарно! Не впевнена стосовно наголосу тремОло.Знаю, що трЕмоло.Але це може Ваш авторький наголос.Дякую за можливість читати ці рядки. 0Спам 14 Shtanko • 23:01, 13.11.2011 [Лінк на твір] Знаю, що трЕмоло, але тут ніяк не вкручувалося в ритміку. Може ще з"явиться. Дякую за Кармен. 0Спам 15 Oksana-Nizova • 12:20, 16.11.2011 [Лінк на твір] Дуже гарний осінній вірш. Натхнення Вам!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі