...глянув на вірш,... на першу строчку "Прекрасний час, коли квітує..." і пішло.... Вибач, що запозичив першу строчку до свого вірша..... я не хотів.... якось само получилось....
Прекрасний час, коли квітує у серці радість золота, коли і днює і ночує в тілі юність, як весна. А час пройшов, і в тілі осінь, а за вікном цвіте бузок, весна, тепло й бездонна просинь, дзвінкий зозулі голосок відлічує комусь щасливі роки... Життя минуло, як весна, важкими стали чомусь кроки і радість вже чомусь пісна. Ще радують весняні квіти та вже не так як в 20 літ, виросли, дорослі діти, онуки пізнають вже світ... Життя грається у жмурки, то щось дасть, то забере, то вирядить в веселі шкурки, то сумним щемом в горлі задере, а там глядь -- уже й минуло, лишивсь огризок на кінець, майбутнє холодом війнуло, і хто зрозумів це -- молодець.