Я вже, як покинутий собака, Що довго вірою і правдою служив, Сиджу нині під дірявим дахом, Згадую, як життя своє прожив.
Друзів меншає, життя іх обірвалось, А інші... як і я, десь по кутках сидять. Мов не лінились, та чомусь сталось, Що ледве можем в своім краі виживать.
Якісь пішли, і відстань іх забрала, Між нами кілометри і лукавість слів, А інші, що із піднятим забралом, Бездомні, бо ніхто іх прихистить не захотів.
А треті, лиш вдають із себе щирих, А перетворились на вгодованих свиней І рвуть куски братів своіх, обділених, збіднілих, Повні шкурних, здирницьких ідей.....
Дуже патріотично! Та жаль... не всі украінці дружні, бо ж звідкись узялися сепаратисти та просто запроданці, які за гарні " бабки" ладні нищити своіх земляків.... А уряд.... це ж тоже украінці, а вони своіми антинародними реформами просто нищать украінський народ... Тож бувши патріотом все таки потрібно писати лише правду, або не торкатись такоі делікатноі теми.....
Я сам колись був дуже сором'язливий, але ж з цим якось потрібно борлтись? Бо тихого та мовчазного ж ніхто і не помітить..... а неприємності.... все рівно необминуть, хочмовчи, хоч старайся бути непомітним..... Тож краще вчитись бути активним, щоб одстоювати себе і свою думку.....
Кажеш, що оформлення не головне? Головне - зміст?! Я абсолютно не згоден.... Представ собі кухаря, який приготував прекрасну на вкус страву та вкинув іі у брудну, щербату, а можливо ще і брудну тарілку.... Ти будеш істи таку страву? Тобі сподобається іі прегарний вкус? Та ти і не попробуєш,...а такого кухаря просто виженуть і візьмуть іншого, який можливо і не вміє так вкусно готувати та зате він дуже гарно вміє оформити своє блюдо. А про таких кухарів говорять: "Уміла готувати, та не вміла подавати"... Прошу вибачити мене за критику.
Думки дуже цікаві, але над віршами потрібно ще багато працювати, відшліфовувати і сам зміст і грамотність..... "та крил б Ікару не спалити".... ну згодьтесь, що так не звучить, а переставивши "б" отримаєм зовсім інше звучання: "та крил Ікару б не спалити".... і таких прикладів багато.... Вибачте за повчання, але ж ми для цього і пишемо коментарі, щоб навчатись друг у друга...
Дуже цікаві думки і вірш ... заслуговує на увагу,але....Чому в ньому немає ні початку ні кінця окремих речень? Початку і закінчення думки? Можливо я не маю права робити зауваження, але... все таки загальних правил правопису ми повинні додержуватись.....
Дуже актуальна і важлива тема, але (я не мовник і часто сам допускаю помилки) все таки треба слідкувати за розділовими знаками і розмірністю вірша, щоб він читався легко і рівномірно.... Я так вважаю, якщо не прав, то поправте.....
Все це так... і я все зрозумів, але практично виникло ряд труднощів які я не зміг подолати. Можливо це пов'язано з тим, що я користуюсь мобільним інтернетом і слабеньким планшетом, але я не зміг створити власноі сторінки, не зміг виставити іншоі теми ніж тієі,що є, не можу добавити навіть аватарки (картинки).А хотілося б мати свою сторінку, а в ній вірші по темах.... Якщо це можливо, то прошу допомоги.... Не знаю також, не знаходжу місця, де можна дати відомості про себе...
Так.... про декілька віршів одночасно говорити неможливо. Та і не вважаю себе спеціалістом, та проте...... Вважаю що: - перш за все потрібно старатись писати без помилок - коні... чомусь кульгають на рифму і загальний ритм.... - люди... тут ще працювати і шліфувати..... - осанна осені... дуже сподобалоь. Гарний вірш - "Останні троянди із запахом в'ялого листя Стоять сормливо у пишні вінку британцем" , я просто незрозумів..... можливо я і справді чогось недопонімаю, але вважаю, що поезія повинна доходити до ума і серця кожноі пересічноі людини. Я дуже прошу мене пробачити за .... критичність,але як розуміютак і говорю..... і до своіх творів прошу відноситись також з об'єктивною критичністю.