Мірила в світ принесли добрі люди... щоби не зхибити кому, куди і як... Адже душою ж не відомо буде?.. Важливо? В міру? І чи ж цінно так? А от у Всесвіту все рівно без мірила... Все просто і прибуде там де є... І сам Творець чекає лиш Довіру... По ній без міри щедро воздає... І створюючи нас і нашу долю, не видає нам "проїзний талон"... Бо створював подобою своєю, й все що від нього - справжній еталон...
Цікавий зміст, крізь себе бачу два розуміння! Перше, коли постійний початок і повернення в стадію закоханості - є поверхневим ейфорійним. Тоді є хімія, яка по суті творить ілюзію між двома і рожеві окуляри... Хіба ні? Лише на перших нотах не можна зіграти або відчути всю гаму почуттів і відчуттів... Але є і інша думка, ближча мені при прочитанні: починати спочатку як вміння поновлювати дотик двох різних цілісних життів. Лише дотик на межі мені добре з тобою, я радію тобі, взаємно обдаровую і межі коли штамп диктується страхом втрати і бажанням зазіхнути, коли інший стає "потребою" і предметом приречених на розчарування очікувань цих потреб. А яке твоє розуміння початку ти вклав у вірш? Адже кожен бачить крізь своє...
Про щось близьке, своє. Що ми цінуємо, те в що ми вклали своє щось, частинку піклування, знань, вмінь... І по суті,важко відпустити цю частинку себе в світ. Так буває з батьками і дітьми. З вчителем, в чомусь в житті, і учнем. Насправді, нам важко відпустити себе. Дозволити і прийняти, що більше не піклуватись, не берегти, дозволити йти своїми, хай навіть невпевненими, але власними кроками. Відпустити себе від частинки себе в чомусь іншому чи комусь...
Насправді дуже не готові більшість жити на волі. На волі від чужих стереотипів, патернів, від власного его. Бути вільним від усього чим ти не є. Найважче відпустити себе не дивлячись на страхи і т.п.
Дякую!!! А ці втомлюючі чому, дійсно їх багато, особливо тепер. Надаючи останнім часом психологічну допомогу, чуєш їх впершу чергу. І люди забувають, що є чому тішитись, а не лише рахувати, чого бракує і що у світі не так.
Чудовий вірш! Ти правий! Сильний не той, хто впаде, а той хто здатен щоразу піднятись! Досвід дійсно дає чимало, і якщо лишаєшся живим, то робить сильнішим, а якщо зовсім пощастить, тоді ще й мудрішим. Один мій хороший знайомий сказав, що може з ним не буде легко, та я точно стану сильнішою. І таки мені зовсім пощастило!!! Бажаю, щоб такі моменти лише наближали до здійснення істинних твоїх задумів.
0
Вітаю!!! Хай буде щасливою іменинниця і дуже-дуже багато років дарує тепло брату!!!
Чудовий вірш!!!
! Дякую за коментар!
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('