Про щось близьке, своє. Що ми цінуємо, те в що ми вклали своє щось, частинку піклування, знань, вмінь... І по суті,важко відпустити цю частинку себе в світ. Так буває з батьками і дітьми. З вчителем, в чомусь в житті, і учнем. Насправді, нам важко відпустити себе. Дозволити і прийняти, що більше не піклуватись, не берегти, дозволити йти своїми, хай навіть невпевненими, але власними кроками. Відпустити себе від частинки себе в чомусь іншому чи комусь...
Насправді дуже не готові більшість жити на волі. На волі від чужих стереотипів, патернів, від власного его. Бути вільним від усього чим ти не є. Найважче відпустити себе не дивлячись на страхи і т.п.
Дякую!!! А ці втомлюючі чому, дійсно їх багато, особливо тепер. Надаючи останнім часом психологічну допомогу, чуєш їх впершу чергу. І люди забувають, що є чому тішитись, а не лише рахувати, чого бракує і що у світі не так.
Чудовий вірш! Ти правий! Сильний не той, хто впаде, а той хто здатен щоразу піднятись! Досвід дійсно дає чимало, і якщо лишаєшся живим, то робить сильнішим, а якщо зовсім пощастить, тоді ще й мудрішим. Один мій хороший знайомий сказав, що може з ним не буде легко, та я точно стану сильнішою. І таки мені зовсім пощастило!!! Бажаю, щоб такі моменти лише наближали до здійснення істинних твоїх задумів.
просто саме так мені хотілось написати... може з правилами, але моя душа пише своїми правилами! це її право! а чому лише літо? бо в дитинстві на все літо це значно чесніше і довше того вічно і все життя, як у нас дорослих! На все літо - це дуже багато і посправжньому!
Дякую! Коли відчуття від вірша не пусті, значить і твір і автор не пустий! Приємно, що Ви відчуваєте написане. Кажуть, що те що викликає супротив в комусь, є в нас самих. І найглибшою і найскладнішою, на мій погляд, є подорож в власну глибину. В моменти радості ми вивчаємо свою світлу сторону, але ми маємо і темну... Ми маємо гнів, ми можемо відчувати ненависть, біль. Найчастіше ми ховаємо притаманні нам емоції за рівень моралі і самоосуду: так не гарно, не прийнято. І ховаємо їх навіть перед собою. Та від цього нічого не дівається, ховається в тіло і стає болячкою. Не просто відкрити всю себе собі і прийняти все що є! Але в момент коли не тікаєш від свого прояву, а заходиш туди в біль в ненависть, починаєш розуміти себе, дозволяти собі бути собою і відчувати світ не частиною, а цілою собою.
Я впевнена, що зверху видніше, як і куди має бути почута молитва! А самі слова молитви і інші слова з любов'ю вже є енергетичною підтримкою тим, на кого вони зосереджені. Коли кожна жінка України, не з прокльоном ворога, а з любов'ю до своїх рідних і захисників буде думати, молитись, оберігати - все у нас буде добре! Ніяка злобна нечисть не зможе підійти чи завдати шкоди! Бог є любов!
0
! Дякую за коментар!
є надія, що скоро розквітне!!!
Відгукнулось!
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('