Ср, 25.12.2024, 08:38
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3398]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про сім'ю
 

***Мій татку... Так сумую за тобою...***

Мій татку, так сумую за тобою…
Я пам’ятаю і тебе люблю…
Як ти, колись в казках учив, я мрію…
І спогад теплих рук твоїх ловлю…
Більшість років я йду життя без тебе…
За спиною давно тебе нема…
Мій захист, завжди, мої крила й НЕБО…
Й любов, як Дар, яка Творцем дана…
Згадаю, хоч на мить, твої обійми…
В дитинства наші радості вернусь…
Я знаю, що любив мене, як вмів  ти…
…там... носом у щоку тобі тулюсь…
Колючий, найтепліший, мій татусю…
Пробач мовчання й холод моїх слів…
Я теж пробачила…За тебе я молюся…
Та тепер, зрідка, прийдеш лиш між снів…
Мій татку, як мені тебе бракує…
Без тебе в світі наче сирота…
Як ти навчив, тепер цей світ люблю я…
І крізь любов живу своє життя…
Так довго з серця я не відпускала…
Пам’ять сховала весь дитячий біль…
Що так люблю тебе, ніколи не казала…
Там, з миром спочивай, татусю мій…
 

Додав: Ludmilka (30.09.2022) | Автор: © Людмила
 
Розміщено на сторінці: Вірші про сім'ю, Курбай Людмила

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1577 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Asedo1949 • 18:54, 30.09.2022 [Лінк на твір]
Наші  рідні  для  нас - святе.  Як  не  дивно,  але  я  теж  більше  хилилася  до  батька  ніж  до  матері. Хай  всі  з  Богом  спочивають. Царство  їм  Небесне!
avatar
0
2 Ludmilka • 23:28, 30.09.2022 [Лінк на твір]
Так! Дякую!!!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz