Сьогодні я освідчився свічі, Тендітному у темені тремтінню, Вона, як мрія, жевріла вночі, Вона кохала, мовчки, поряд, тінню… І кожен подих вловлювала мій… І з теплотою ніжно колихалась… Мов тихо шепотіла: «Не посмій, Порушити ідилію», - кохалась… Я упритул, вдивляючись у блиск, Горів і сам, вона палахкотіла, Стікав від жару по долонях віск, Вона згасати довго не хотіла… Мов неповторна нота скрипалю, Мені та свічка мариться щоночі, Її я завтра знову запалю, Її вогню я хочу очі в очі…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
