Сьогодні я освідчився свічі, Тендітному у темені тремтінню, Вона, як мрія, жевріла вночі, Вона кохала, мовчки, поряд, тінню… І кожен подих вловлювала мій… І з теплотою ніжно колихалась… Мов тихо шепотіла: «Не посмій, Порушити ідилію», - кохалась… Я упритул, вдивляючись у блиск, Горів і сам, вона палахкотіла, Стікав від жару по долонях віск, Вона згасати довго не хотіла… Мов неповторна нота скрипалю, Мені та свічка мариться щоночі, Її я завтра знову запалю, Її вогню я хочу очі в очі…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
