Кодекс Дружби

Преамбула

Так часто словом цим кидаються навкруг,
Його паплюжать, заперечують, підносять,
А хто насправді, в більшості, твій друг,
Ти й не підозрюєш, бо їх, здається, досить.
Світ надто бідний на чесноти і добро
І майже завжди в когось хтось на службі,
Життя - жорстоке і зрадливості тавро
Вже не в одного вибилося в дружбі.
Не вправі я людей за щось судить,
Їх, як говориться, лиш виправить могила,
Та все ж якщо навчиться хтось дружить,
Я буду плакати й сміятися щасливо.

Розділ 1.
Загальні положення дружби.

Стаття 1. Дружить - це значить двічі жить,
Це двічі пристрасно кохати,
Це вдвічі більш за всіх грішить,
І вдвічі більш за всіх страждати.
Стаття 2. Дружити - вічний привілей,
Душевно-чиста насолода,
Для безкорисливих людей
Немає більше нагороди.
Стаття 3. Товаришами не стають,
Такими родяться одвіку,
Весь світ на них зриває лють,
Та друг для друга, - наче лікар.
Стаття 4. Завдання дружби - знать, що ти
Не будеш сам ніде блукати,
Що є десь той, хто в мить біди
Завжди устигне руку дати.
Стаття 5. Початок дружби - жест добра,
Який відвертістю аж сяє,
Бо друга Бог створив з ребра,
Якого нам не вистачає.

Розділ 2.
Дружба та її види.

Стаття 6. Стосунки в дружбі надто різні,
Щоб в них відразу все збагнуть,
Потрібен час, щоб другом дійсно
Когось назвать й самому буть.
Стаття 7. Хтось дружить з кимось з дитсадка,
Ще хтось стрічається пізніше,
Та завжди заповідь така:
Будь щирим з другом й, навіть, більше.
Стаття 8. Є друзі інколи таємні,
Ти й не підозрюєш про них,
Їм не важливо, чи взаємні
Їх намагання без огріх.
В житті їх можна й не пізнати,
Таких можливо лиш відчуть,
Бо ти - щасливий, в друга свято,
А - горе, сльози теж течуть.
Стаття 9. Важливо скрізь, завжди, в усьому
Знайти в юрбі людей зі сто
Близьких серцями серцю твому,
Й розпізнавати: хто є хто.
Стаття 10. У світі безліч є знайомих,
Колег, прихильників, злодюг,
Але із друзів шлях терновий
Пройде єдиний справжній друг.
Стаття 11. Товаришують не тіла,
Серцями дружать справжні друзі,
І при розлуці слуги зла
Рвуть і шматують їх в напрузі.
Стаття 12. Так часто чути, що немає
Відносин дружби у жінок,
Чи так насправді, я не знаю,
Бо п’ять людей, а сім думок,
Та от одне таки напевне
Я усвідомив вже сповна:
Душа жіноча надто темна,
Щоб хтось сказав, яка вона.
Стаття 13. Чоловіки нічим не кращі
Від половини слабших нас,
Бо дружба - скрізь великі хащі,
Де справжній друг не втратить шанс.
Стаття 14. Із необхідності не раджу,
"Дружити" я із кимось вам,
Корисливість, неначе сажа,
Серця вкриває тут і там.
Стаття 15. Не повторити дружби знову
В тій чистоті, що десь колись
Хтось необачно чи свідомо,
Мов свічку, розтопив на віск.
Та, все ж, вклонися свому другу,
Якщо довірить він тобі
Ще півжиття пройти по кругу
У щасті й горі, як собі.

Розділ 3.
Прикінцеві положення дружби.

1. Якщо захочеш ти поправку
Чи зміну внести до статтей,
Лишень скажи, і завтра зранку
Все буде в Кодексі о’кей.

Розділ 4.
Перехідні положення дружби.

1. Хай Кодекс цей - лишень вірші,
Римоване й простеньке слово,
Та я писав їх від душі,
Усе життя проживши знову.
Я відчував ті відчуття,
Якими в дружбі завжди сіяв,
І знов боліли каяття
Від зрад і заздрощів з-за спини.
Ми ж створені всього на мить,
Й так часто мить ось ця - даремна,
Давайте ж навчимось дружить,
Це насолода нескінченна.
Бог - це мій редактор,
Друкарня - розум мій,
Вірші - не грошей фактор,
А лише вияв мрій.

“НІХТО”

Комусь може видатись, що мiй "Кодекс Дружби" є занадто серйозним i надуманим, адже реалiї життя нiколи не стануть вiдбитком прекрасного свiту мрiй, надiй, сподiвань i iлюзiй. Я не ставив собi за мету переконати когось у iснуваннi справжньої дружби, я просто писав про те, що вiдчуває людина, не раз зраджена, не два принижена, однак повна оптимiзму i бажання довести усiм i перш за все самому собi, що свiт не без добрих людей.