Я розсипаюсь в тисячі росинок...
Я розкриваю сотні пелюсток...
Я сяю яскравіше ніж світанок...
В чарівну квітку вже проріс росток...
Я посміхаюсь радісно до світу...
В душі своїй мов скарб я бережу...
Тепло і трепет... Ніжностю зігріта...
І впевнена і знаю, що люблю...
Минули грози... І страшні посухи...
Які скрипіли ранами в душі...
Затихли лави, злістю, що розкуті...
І яд образ розсіявся в імлі...
Шлях не простий... Лісами і горами...
Блукала довго в тридев'ять земель...
Дракони власні душу розривали...
Жива ж вода - любові є купель...
Зіткнувшись у двобої із собою,
я переможно серце прирекла...
Любити і засяяти з тобою...
Яскраво в твоїм "сонці" розцвіла...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
