Шкереберть – не смерть, Це – сигнал почати, Тим підняти жердь, Тих не помічати… У круговорот Не пустити цвілі, А, закривши рот, Перебрати цілі… Оцінити зміст: Що, по чім, навіщо? І, піднявши хвіст, Посміхнутись віщо… Головна між тез: «Так завжди не буде», Хто у горі щез, Не твої то – люде… - Пацюки чудні, - А у когось – рила, Не дано на дні Їм розкрити крила… То ж упав – повзи, І не змінюй кредо, Бо життя плюси - Тільки – попереду…
Чудовий вірш! Ти правий! Сильний не той, хто впаде, а той хто здатен щоразу піднятись! Досвід дійсно дає чимало, і якщо лишаєшся живим, то робить сильнішим, а якщо зовсім пощастить, тоді ще й мудрішим. Один мій хороший знайомий сказав, що може з ним не буде легко, та я точно стану сильнішою. І таки мені зовсім пощастило!!! Бажаю, щоб такі моменти лише наближали до здійснення істинних твоїх задумів.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Бажаю, щоб такі моменти лише наближали до здійснення істинних твоїх задумів.
