У ці осінні дні
Приснився сон мені.
Пірихії страшні
З"явилися у сні.
Один з них вигляд мав,
Неначе з воза впав.
Був інший, як удав.
Тут голос він подав,
Глузливий і бридкий:
"Не впізнаєш таки?
Ми - справжні мастаки.
Псуєм твої рядки.
У віршах безліч їх,
Пірихіїв отих.
А винна завжди ти:
Неякісні склади.
Там купа аритмій,
Довжезних, наче змій.
Не бачиш? Всюди збій!
Тебе ми зараз... Стій!"
Прокинулась в страху.
Ох, то лиш сон був. Тьху!
Про зустріч цю лиху
Кажу, як на духу.
Тепер вже не засну.
Халепа. Ну і ну!
А що, як доженуть?
Життя вже на кону.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
