Твоя багата уява створила власний світ, і ти гостинно кожний раз відкриваєш до нього двері, не соромишся впустити нас у самі потаємні куточки своє безмежної душі. Дякую тобі, Світлано, за чудову роботу.
Ну, хто ж, як не ти, може отак вальсувати на пальчиках сонячним зайчиком під тінню ялинових лап? Відповіді, на жаль, не знаходжу... Наступного разу можеш не підписувати свої вірші, переконаний, що автора впізнають одразу всі читачі. Дякую за насолоду.
Ось і я не люблю, коли мені її нав'язують, роблять показною, повчають. Я переконаний, що вона є в кожній живій душі, що вона у кожної людини різна, але вона обов'язково є! Дякую, Оксано.
Катю, та тебе навіть глухий почує! Як у народі говорять - достукалася... А в Чернівцях гарно і затишно, правда. Сьогодні їздив на Борщагівку, то добряче наштовхася на всьому шляху від Вишгорода в транспорті і на тротуарах. Не люблю великих міст, великих скупчень людей. Дякую тобі за змістовний коментар.
Отой біль ще довго щеміти і боліти буде, ніякий час його не вилікує та загоїти не зможе, це вже точно, хоч став крапку, хоч якийсь інший розділовий знак, але подумки все одно будеш повертатися в минуле... Андрію, повір, що дуже важко римувати РАЗОМ - ДОКАЗОМ, тут ніяки наголоси не допоможуть, а з усім іншим погоджуюся.
А навіщо сумувати? Нам і так не дуже весело в житті, судячи з розміщених на сайті останнім часом віршів. Слова у вірші, ясна річ, мої, а думку, ідею мені подала Тамара своїм вчорашнім коментарем. Дякую.
Давно помітив, що чомусь люди чекають на Новий рік та на весну, мала кількість - на літо, і зовсім не знаю людей, котрі нетерпляче ждуть на осінь і зиму... Чому так? Весна, справді, чарує і зваблює всіх. Дякую тобі, Андрію.
Ми, часом, читаючи твір, губимося в здогадках: чому автор написав твір про ту чи іншу подію саме в такій формі? А відповідь дуже проста і завжди лежить на поверхні - так побачене зором сприймає його душа. Вірш глибокий, змістовний, вчитуючись у кожне слово, починаєш розуміти кожен рядок.
Може й ти прокинешся, Софіє? Годі сумувати... Я в середу збираюся у відрядження, побачу туманні світанки в інших краях, може вдасться й заховатися в них, адже - ВЕСНА!