Неспокій

А що тобі від моїх поцілунків
І що тобі від моїх ніжних слів,
Ввірвався промінь запальн́их стосунків,
Вогонь весняних днів перегорів.

Коли зустріну вже не так радієш
Від чого ж радість, коли не раз́ом.
Змінилось все і ти це розумієш,
Сніг за вікном є добрим доказом.

Ти не вини, я сам себе картаю
І спомини минулого печуть,
Я мав з тобою той шматочок раю
Який мені до смерті не забуть.

Шкода тебе, і твоє бідне серце
Що зачерств́іло з відліком час́у.
В мутн́ому топишся житті-озерці,
Та я у собі іскру ще несу.

Що нас тоді так сильно закрутило
Дурман який-то поміж нами був?
На тому крапка. Нині все скінчилось
Хоч біль щемить, він досі не загув.