Андрію, першу строфу я залишив би може без змін, а ось над іншими трохи попрацював би. Зрозуміло, що ти хотів донести, але не зовсім вдало, на мій погляд, у тебе це вийшло.
Легенда й справді не вигадана автором, а побачена та почута, на превеликий жаль, наяву сьогодні. Прикро стало мені, Тамаро, після прочитаного, але від правди нікуди не сховатися, самому себе також не обманути...
Хоч зрозуміла тепер про що мова? Я виконав свою обіцянку, але ніякої реакції з твого боку чомусь не побачив, може там щось і не так, але, повір, я старався догодити тобі і задовільнити твій смак...
Дякую за коментар, Оксано, і не тільки за нього. Я ж спочатку прочитав приватне повідомлення. Радий за тебе, дуже приємно, що маю маленьке відношення до твого успіху. Хай щастить тобі!
Ой, Катю, прочитав і наче побачив тебе знову, почув твій голос... Ти вже іншою не можеш бути, ти просто приречена на добро! Дуже теплий і світлий вірш!