Зауваження слушне і доречне про час цвітіння. Коли писав, більше думав про місця проростання барвінку. Адже у вірші є КАРБИ МОГИЛ. Ось цим і керувався. Проте, подумав і погодився з вами - виправлю. Так, тепер дійсно вимальовується картинка поля ... А чому вас не задовільнило слово РУБЦІ не зрозумів зовсім. Боїтеся русизму? Його немає. Відкриваємо ВЕЛИКИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК на 1088 сторінці. Читаємо -- Рубець - 1. продовговата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь... Якщо я тільки правильно зрозумів вашу стурбованість. Дякую вам, Світлана, за увагу до вірша, за поради. Я вас завжди уважно слухаю.
Сергію, рано сумувати!.. Ген біля вас і діти за дитинством плакати почали. Затуманюють їм очі сльози співчуття. Не хочуть пізнавати світ маленькими очима...
Неньці потрібно дякувати за виховання доньки! Проте, Тамара сама це прекрасно робить. А батько чому обділений увагою у наших піснях?..Мало пісень чуємо про батька, про любов до нього.
Сьогодні попросили прочитати вірші. Одним із них без погодження був ДВІ ПРАВДИ. Багатьох людей влаштовує, задовільняє тільки одна правда. Прикро... Розумію... Жалію їх...
Наталко, - от би нам так всім!.. Я особисто згодний на максимальну тривалість віку. Ви не заперечуєте, судячи з прочитаного, також. Але питання - чому саме У ТВАРИН З СЕЛА?!.
На міських екологія впливає чи легко вам далася рима МАЛА-СЕЛА?
Дякую, Володимире, за коментар. Гарні думки у Макаревича, але військова тематика пісень Висоцького мені ближча. Він не боявся злякати тишу байдужості і дуже майстерно це робив. Серця фронтовиків, не хочу образити тільки деяких ветеранів сьогоднішніх, йому безмежно вдячні саме за незамовчування правди. Як і ми, доречі. Ось на столі переді мною велика кольорова світлина. Такі є не у мене одного на Вишгородщині. На ній наші земляки-фронтовики. Вони й попросили адміністрацію району зробити пам*ятний коментар до фото. Був конкурс. Рада ветеранів вибрала чомусь мій текст із багатьох інших зворушливіших і плакатніших. Ось моє пояснення обставин написання вірша. Цим він мені і дорогий. Дякую.
А чому ви не помітили уміння Ольги будувати речення - насичені і стрімкі? ЛЯКАЛО ЇЇ І ПРИВАБЛЮВАЛО. ТАКЕ НЕЩАДНО ДАЛЕКЕ. ДЗВІНКИЙ АЖ ДО КРИКУ. Молодець!
Щось не гаразд із наголосами в останньому рядку... І може слід наголосити на тому, що зібрав місяць зорі і створив собі, для себе закони?.. А то через маленьку незрозумілість, доводиться читати між рядками і гадати по зірках про світову основу здогадами теорем простими аксіомами в світу круговерті... Дякую.
Недаремно кажуть - У добрих гостях хорошо, а у рідній хаті краще! Влучно підмічено - ...я вже душею в хатині давно... Це тому, що наші душі ні на мить не залишають свій дім, подумки, незалежно від того де ми перебуваємо, ми завжди там - у рідній домівці. А композитор - знайдеться! Головне - текст хороший. Дякую.
А скільки людині потрібно і чого? І це порівняння - бо було гірше... А коли навпаки - було добре, а стало не зовсім добре? Нелегко однією працею жилося у всі часи. Сьогодення - не виняток.
Якщо це лише втішить вас, то поруч безліч людей живуть тими ж проблемами. Ще не вирішено одне, не знаєш, що робити з іншим, а тут у черзі до тебе цілий гурт наближається невідкладних. Із року в рік, із дня у день запитань більше ніж відповідей. Не раз уже і сам думав про це. Все мріялося - з часом буде краще. Де там!