Розверзнеться небо, засяють зірниці, Запахнуть вітрами вологі вітри, У місячнім сяйві ріка заіскриться І чайки заквилять під схилом гори. Ще віти вологі розправлять дерева, Ледь каплі вологі додолу впадуть. Весь обрій укриє пожежа вишнева І буде все добре між нами, мабуть...
Можна, Катю, й необхідно так робити! Я вже багато чому з раніше написаного змінив зовнішність не чіпаючи їхньої суті. Допомогає і покращує сприйняття серед оточуючих, точно...
Поки ти, друже, водиш осінь вулицями рідного міста і, зачарований її красою, нічого більше не бачиш довкола себе, я в її характері вирізняю деякі неприємні штрихи, і тільки...
Досить дратувати когось назвою регіону - Донбас, адже й так усе всім ясно, як і, сподіваюся, що заперечувати не станете, те, що недобрих людей всюди вдосталь... Помітив давно вашу неприязнь до нинішньої влади, а тепер бачу, що вона з часом тільки збільшилася.
Та ти, Роксолано, невдовзі мене без шматка хліба можеш залишити, якщо й надалі так гарненько будеш пейзажні замальовки робити... Сподобалося, правда...
Задум оригінальний, Іване, але, на жаль, тобі не вдалося весь зміст втиснути одну форму - розміри рядків різняться, а це трохи псує враження від, безсумнівно, хорошої роботи. Нехай це все залишається макетом твого майбутнього вірша, адже ця тема буде актуальною ще довго...
Я, Оксано, знаю про те, що від "невпопад" повіває невеличким русизмом, адже в українській мові присутнє "невлад", про що ти й говориш, але, якщо розкрити великий тлумачний словник української мови, то можна легко переконатися в тому, що вони обидва, я про слова, там присутні, а з академіками - мовознавцями сперечатися, погодься зі мною, марно, потрібно лиш користуватися тим, що вони нам запропонували. Дякую тобі за застереження та небайдужість...