Я в блуді щастя загубив, Дарма любов серце відкрила. Я так кохався ,так любив... Літав по світу,хоч безкрилий. В брехні я слово загубив, Хоч Бог талант дав в нагороду, В правду не вірив,гріх любив, Думав-це щастя,вийшло що на шкоду. Народ продав.А думав що купив, Собі посаду,жінку і квартиру, Бога прогнав і чорта запросив, У війнах закохався,прикрившись миром. Та смерть нежданою прийшла, І правда запитала в вічі: Ну що,купив ти щастя і життя?! Який багаж візьмеш у потойбіччя??!!! Мораль ОДНА...та річ не в тім, що думаєш...бо головне...що робиш!... Якщо життя у правді зрозумів!--- Ніколи правда нікому не нашкодить!!! 19.10.11р.
Чому мої вірші мало коментують,чи вони дурні,чи "замудрені",а може не потрібні.Не потрібно оцінок,просто цікаво хто про що думає і чим цікавиться...Адже поети-філософи думки,і будівники слова.
Вельмишановний українцю, тобто пан під ніком karas, у ваших віршах присутня філософія, присутня метафізика життя, але вони не заключені в ті форми, які притаманні віршованій поезії, яка має певний інструментарій для вираження думок, почуттів, поглядів. Як на мене (моя власна думка, не знаю чи початківець Ви, чи маститий поет), Вам у цьому вірші треба поправити рими і ритміку, а душа в нім є, просто треба попрацювати зі словом. Удачі.
ви праві-думок як в маститого поета,а ритму як в найгіршого початківця,та я не хочу щоб було навпаки...нажаль як в багатьох.Краще нехай "хромає" ритм,ніж має бути ніякий зміст.І тому не на все даю коментарі я сам.Я повторяюсь-для мене головне збудити вашу думку для якісних- і ритмічно і духовно і змістовно ,ваших віршів,якщо я цього досягну,значить недарма я тут зявився
Для мене головне викликати вашу увагу і тому я хочу ,якщо ви зможете,повторюючи таку мою тему написати свій досконаліший вірш,можливо змінивши і мій,тоб було прекрасно для співпраці,і був би не тільки я автор...а декілька співавторів,я дуже люблю співпрацю яка дає вагомі і щедрі плоди для насолоди віршем...і життям...Напевно таке потрібне справжнє Слово.
п. Карасю, ото поки ми з Вами по лісі гулятимемо- розкажу Вам про Ваш вірш." "Я в блуді щастя загубив, Дарма любов серцЕ відкрила."- тут наголос припадає на другий склад на "Е", а так бути не може. Я так кохався ,так любив... Літав по світу,хоч безкрилий. В брехні я слово загубив, Хоч Бог талант дав в (нагороду,)- неправильна рима В правд(У) не вірив,гріх любив,- (тут знову наголос не той, що має бути) Дум(Ав-це щастя,вийшло що на шкоду. (тут і ритміка поїхала, більше складів , аніж треба) Народ продав.А думав що купив, ( ритміка не та) Собі посаду,жінку і квартиру, Бог(А) прогнав і чорта запросив,(наголос і ритм не той) У війнах закохався,прикрившись( миром.) не та рима і наголос. Та смерть нежданою прийшла, І правда запитала в вічі: Ну що,купив ти щастя і життя?! ( збій ритму і рими) Який багаж візьмеш у потойбіччя??!!!( ритм поіхав) Мораль ОДНА...та річ не в тім, що думаєш...бо головне...що робиш!... Якщо життя у правді зрозумів!--- Ніколи правда нікому не нашкодить!!! Є своя філософія, але треба тримати лінію думки чітко.Думаю Вам ватрто почитати літературу, щодо техніки віршування, а також багато читати якісних віршів.
Якщо бажаєте,то можете у співавторстві і переробити,а може і самі краще і по новому щось придумаєте,я від ваших образів і знання ритміки і змісту (в переважності віршів) просто у захваті,а що важко...ближньому допомогти???
А я свої п'ять копійок докину. Про форми віршування тут вже багато сказано, я про інше (не технічну суть справи). Справжня поезія народжується у болісних муках тернових терпінь. Тоді, коли світське "я" добровільно приноситься на хрест страждань, тоді і відбувається народження митця. Повинно мати місце служіння Слову через поезію, шляхом самозречення, а не навпаки. Бо коли, той що пише, керується іншими цілями то цим і приречує себе на прогнозований результат. Іншими словами: скільки ми можемо пожертвувати себе Слову , на скільки воно і розкривається нам.
Все вище сказане не має безпосередньо відношення до Вас, а є лише роздумами в слух (оскільки і сам наштовхувався на вила проблем - народження "чистих" віршів).
Дякую за всі попередні коментарі та правильну критику,я себе ніколи не рахую професійним поетои,і не думаю стати маститим поетом,в поезії я більш філософ ,ніж поет,для мене головне не саме слово як таке,а хто(і я в тому числі )які висновки (не із рими і ритміки,і літературних "шкеребертів")зробить,а які ВИСНОВКИ ІЗ ЗМІСТУ!!!Мрійливим романтиком я був у 20,у 30 реальність любові ледь не вбила душу,а тепер я став романтично-мрійливим оптимістичним реалістом,коли я дивлюсь на людей які слово втілюють у плоди...А написати краще...ясно можна.Дуже красномовно навчилися говорити всі керівники...А слово -плодом красне.Вибачте...я вже такий вимогливий є.Ще раз дякую за деяке розуміння,я не хочу щоб з моєї голови росло коріння(як у відомій пісеньці).Коріння слова у дущі,а слово в плоді зберігати,дарма усі пусті вірші,а слово плодом повинно стати.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
