Мене не тішить зовсім у твоїх, Іване, віршах відсутніть радощів молодого життя. Зверни увагу й на коментар Марійки, гадаю також, що вона тобі не про все, що думала, сказала...
Правильно буде - навмання... Також на початку вірша конкретизація "...йду дорогами бездумними", а далі тверження - "...навмання - стежинами безумними", - тож гублюся в здогадках - чому вірити?..