Дякую тобі, Ярославе, за добрі слова. Останнім часом не тільки чуже читати, а свої деякі речі завершити не можу з різних причин і обставин. Багато хочеться втигнути, проте, на жаль, не вдаться зробити й половини із запланованого. Вибачай, друже...
Чи терпіння не вистачає вам, Катю, чи кудись поспішаєте, але у вірші багато технічних недоліків; різні розміри стоп, у деяких, починаючи з другої, відсутні рими, або вони мають іншу форму...
Розумію твій біль, Вікторе, бо сам такий, але давно не сприймаю у віршах заяложених гасел: "просинайтеся", "піднімайтеся"... Здається після того, що ти сам щойно проснувся і хочеш розбудити інших, а вони, друже, може, ніколи й не спали...
Софійко, думка твоя зрозумілоа, сприймаю її, але щось ти в закінченні вірша трохи заблукала, поспішила ти поставити крапку. Гарно все, свіжо, але подивися на словосполучення у своєму вірші, там багато зайвих приголосних. Софійко, пиши - тобі це вдається!..
Андрію, ідея твору гарна і вірш вдався, але потрібно поставити в належних місцях коми, варто старатися уникати збігів приголосних, бо тут їх у тебе вдосталь.
Ну, й реакція у вас, Катю!.. Мабуть, цілу ніч не спали і вдень вашій душі спокою нема від урядових реформ. Я також учора допівночі слухав Тигипка. Погоджуюся з ним, що зміни потрібні, але й заперечую йому: - Чому всі зміни за рахунок простих людей?.. Вдаються вам вірші про всім нам наболіле, давно це помітив.