Проміння сонячного стріли
Пришили небо до землі.
Позолотили хмари білі,
Мене своїм теплом зігріли
І зникли в райдужній імлі.
Укрила тіло прохолода,
Коли дню вслід прийшла пітьма.
Хоч непорушний, як колода,
Таївся я од неї подаль,
Але, як бачите, - дарма.
Бо навсібіч сіяли зорі,
І тліла обрію зола,
А я у сутінках прозорих,
Відчай долаючи і змору, -
Блукав у пошуку тепла.
12.06.11.
| 
у Вас 
0
