Проміння сонячного стріли...

Проміння сонячного стріли

Пришили небо до землі.

Позолотили хмари білі,

Мене своїм теплом зігріли

І зникли в райдужній імлі.

Укрила тіло прохолода,

Коли дню вслід прийшла пітьма.

Хоч непорушний, як колода,

Таївся я од неї подаль,

Але, як бачите, - дарма.

Бо навсібіч сіяли зорі,

І тліла обрію зола,

А я у сутінках прозорих,

Відчай долаючи і змору, -

Блукав у пошуку тепла.

12.06.11.