Пані Катерино.Дуже болюча і напревеликий жаль актуальна тема,яку ви талановито висвітили.Віврю ,що прийде час,коли українці навчаться любити і поважати самих себе,бо сказано:Полюби ближнього як самого себе.За твір мої Вам :hands:
Чи терпіння не вистачає вам, Катю, чи кудись поспішаєте, але у вірші багато технічних недоліків; різні розміри стоп, у деяких, починаючи з другої, відсутні рими, або вони мають іншу форму...
Дякую,Вікторе!Давно не було такого ретельного коментаря.Я дуже дорожу вашими замітками і стараюся справлятися. А щодо цього вірша,то написаний він був давно і коли перевірила розмір то побачила,що перша стопа і остання одного розміру всі решти другого,але так як він не дуже різнився я вирішила не справляти.Ну а стосовно рими,то напевне я ще щось не розумію.Дякую,що маю стільки уваги.
Так,Вікторе,тепер побачила, дякую. Правда кажуть,що чуже побачиш і під лісом, а своє і під носом не видно.До чого це я? Бо якби читала не свій вірш,то зразу б побачила,а так навіть вухом не повела.Ще раз дякую!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
karas: А я не дивуюся нічому в світі , якщо я своєму працедавцю не скажу що в мене погані інструменти на роботі , і ми , які це знають , не будемо відстоювати на своєму місці , то і так далі буде . В моєму к
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
0
