Хто ж та Юлька, пані Катерино, що такий приємний неспокій приносить вам?.. Катю, дієслівними римами римують тільки ліниві і байдужі до поетичного слова, бо це, погодьтеся зі мною, так просто і є на кого пальцем показати в разі запитань...
А що уже серцю говорити, Андрію?.. Мабуть, слід тільки позаздрити йому, адже, попри всі негаразди, воно, терпляче, зберегло вірність... Дякую тобі, друже.
Багато слідів людських "звитяг" у непривабливому вигляді зустрічаємо донині, але на виправлення помилок, мабуть, не вистачає розуму та коштів. Дякую тобі, Ярославе, за розуміння.
Мабуть, і вірші тому пишуться рідко багатьом нині, що в душах буяє весна, чуття переповнюють душі, серця німіють від... Далі, хай додає кожний своє!.. Дякую вам, Катю.