Коли полин од спеки охолоне
І на листках росинки заіскрять, -
Вологу їх я зачерпну в долоні,
Умиюся від голови до п’ят.
Укриюся весь темрявою ночі
Від сонця і допитливих очей.
Я не потраплю у полон охочих
Кохатися, бува, улітку фей.
Сховаюся, розгубленим на подив,
Поміж гірких, зів’ялих полинів,
До бажаної серцю прохолоди
Ночей серпневих і осінніх днів…
09.06.11.
| 
у Вас 
0
