Я вам ніколи у любові Не зізнаюся у кутку. Вона в моєму зріє слові І в кожній букві у рядку. Її наївну чути в пісні, Яку співаю з юних літ. Вона відома і безвісна Несамохіть чи самохіть. Сія вона в моїм мовчанні, Гаряча й світла, як вогонь Живе у кожному торканні Когось із вас моїх долонь. В душі ущелині глибокій Її тому не затаю, Що вічно, мрійник одинокий, Безтямно вас усіх люблю
Любові в Тобі - аж по вінця, Вона виплескує щоразу, Коли співаєш гімни жінці, Чи кажеш нам повчальні фрази, Коли шукаєш шлях до Бога У світлі дня і серед ночі, Коли пізнати суть усього Ти з кожним стуком серця хочеш. Твоя любов у кожній римі, У кожнім слові струмениться, Тече міжряддями незримо Цілющим струменем живиці. Твоя любов бува печальна, Але для нас несе надію, І стоголоссям у мовчанні Вона дарує крила мріям... Твоя любов вже стала ліком На душі, спраглі Правди слова. Нехай горить в Тобі довіку Любов, помножена любов'ю!
А ось я, Вікторе, признаюся чесно - зовсім не думала над відповіддю, воно якось само відразу написалося після прочитання Твого вірша, бо ж пишу душею, а там, мабуть, є цілий склад готових відповідей на всі запитання на всі теми, важливо лише - відшукати їх у потаємних закапелках моєї душі...
Вікторе бажаю Вам такого запалу, років до 100, а потім прийду і побажаю ще на 50. За вірш окрема дяка, у нашому сьогоденні він надає позитиву, а хіба це не головна мета таких віршів?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
