не так давно на україні був випадок... американець приїхав до коханої.. вона не зустріла... як виявилося, це хтось так пожартував.. тобто, дівчина з ним не переписувалася. а він продав все і приїхав на україну. тут, так склалися обставини, якийсь час бомжував... так знаєте що мене у цій історії здивувало? у нього не було ненависті, розчарування. а уявіть нашу людину в подібній ситуації. дуже хочеться навчитися так мислити. все приймати, як подарунок. і знати, що попереду є ще. щастя вам!
Мені теж дуже сподобалася)) Вона мені нагадала недавню історію... коли у певній ситуації людина, яку я не помічала, показала себе як в цій байці Мураха. 5!!!!
Я завжди поважаю чужу думку, але це той випадок, коли не можу промовчати. Бо хочу щоб автор знав, що це лише одна думка. Особисто мені вірш сподобався і при читанні все описане гарно уявляється. Єдине, що я не зрозуміла так це слово "віртить". Може "вертить"?
Хворі, дуже хворі! Знаєш що взнала не так давно? Виявляється, у Німеччині, Англії, США люди читають! діти читають! Для мене це було відкриття)))) Особливо, коли одна знайома сказала, що у їх домі сотні книг і що син читає такими темпами, що вони за ним не встигають... І я замислилася... щасливі діти! мають майбутнє! _____________________ Хорошу тему зачіпила, 5!!!!!
У нас минула зима була сніжна... А ця ось лише почалася. Хочеться, щоб природа була "здоровою", щоб зима - це зима, а літо - літо. Гарний віршик, зимовий
14-го лютого - день святого Валентина. Це день закоханих... дарують віткритки-валентинки... на них пишуть про свої почуття... цей вірш дуже туди пасуватиме!!!!