колись, під псевдонімом, було написане оповідання... 2007 рік, чи 2008... прочитала Ваш вірш і полізла в папки щоб його дістати))))))))
______________ Україна! (псевдонім: Василина)
Самотньо вона брела по сонних вулицях міста. Крок. Ще один. Ще.... Якби хто й запитав скільки кілометрів пройшла за ці години то вона, напевно б, і не відповіла. А яка різниця? Головне, що на душі з кожним метром ставало легше. Вулиця, провулок, міст... Вона виливала на асфальт свій біль. А він і не противився. Йому набридло бути закованим у діжку відчаю. Йому було лячно від того, що він міг залишиться там назавжди. Ось тому він, скориставшись нагодою, тікав на волю. Коли перший промінчик заграв у її волоссі вона спинилася. Перший раз, за багато років, у неї на душі було легко і спокійно. Заплющивши очі вона підійняла руки догори і вдихнула на повні груди. Вдихнула у себе ранок. Я вільна! – вигукнула її посмішка сонцю. Чуєш, вільна!!! - А що ж з тобою було, дівчино? –запитало світило. Вона ще хвильку постояла, ніби не чуючи запитання, і лише потім розплющила очі. Спочатку поглянула на свої вкриті пилюкою ноги, а потім озирнулася навколо: - От бачиш, світ кольоровий, виявляється… - Звісно що він веселковий! – ствердно проказало Сонце і з запитанням зазирнуло в обличчя дівчини. - Ти не дивуйся, - сказала вона і пояснила, – я багато років жила у сірому кольорі. В моєму світі не було барв. - Як це? – здивовано запитало світило. - Я народилася невільницею, - почала свою розповідь дівчина. Я не одна була у батьків. Нас багато було. Але ми ніби наймитами були, розумієш? Сонце нічого не відповіло, воно лише ще ближче нахилилося до дівчини. А вона далі оповідала: - Я з малечку працювала, старалася. Бувало, що й ночами недосипала. Ти думаєш що я не розуміла, що нас багато і всіх потрібно нагодувати? Розуміла! Але коли ми стали заможнішими, батьки все одно шкодували нам на зайву одежину. Хіба ж це справедливо? Коли сусідські діти влітку на вулиці бавилися чи на ставок купатися ходили, я з братиками та сестричками працювала на землі... Сонце слухало і мовчало, але на землю впали перші краплинки дощу. Дівчина їх навіть не помітила, вона поринула у свій світ. У роки минулого... - А знаєш, ми поки малі були то нічого не розуміли. Ми вважали що так має бути. Нас виховали так. У сім’ї не прийнято було перечити батькам. От коли підросли вже, то почали багато розуміти. Адже мати з батьком собі ні в чому не відмовляли. У них були самі гарні чоботи. А які шуби вони мали! Всі взимку заздрісно зглядалися! - А ви? Ви, діти? – Сонце було настільки шоковане сповіддю дівчини що плакало зливою. - А що ми? Залатані кожушки, з дірками валянки... Коли стали дорослими то вирішили піти в світ щастя шукати. - І??? - Та по різному долі склалися… Декілька сестер вдало вийшли заміж і сьогодні вони вже гарні та заможні господині. Братикам не пощастило... Бідують. Один з батьками й досі воює за землю. Вони йому пакості роблять всілякі ,за те, що ослухався і захотів відділитися. Не хочуть його від себе відпускати, а він лишень самостійності хоче! От і сваряться до сьогодні… - А ти? Ти? - А що я? Теж пішла з дому по світу щастя шукати. Всяке траплялося, багато побачила. Батьки теж палки в колеса пхали, одружити не раз хотіли. Та я не скорилася. Важко було ці роки мені, дуже важко. Але тепер все буде інакше! Закінчивши розповідь, дівчина підморгнула Сонцю і покрокувала вулицею. - Куди ти тепер? - Будувати свій дім! - впевнено промовила красуня. - Хоч скажи як тебе звати, волелюбко? – з захопленням, проводжаючи поглядом тендітну дівчину, запитало Сонце. - Україна я. – лагідно відповіла вона. – Україна!
0
5!
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('