Для когось той самотній вечір, Диктує незбагненні речі… Я ж не буваю в самоті, Зі мною завжди, Бог в душі. Читаю книжку, вишиваю, Я завжди достеменно знаю, Що я в кімнаті не одна, І є якась в тім таїна… Я відчуваю Божу ласку, Як попадаю, ніби в казку, В молитви лагідні слова, Де правда ходить вікова… І благодать до мене сходить, І як дитя за руку водить… І навіть милий, добрий сон Для мене – мудрий Соломон…
З перших рядків уявила перед очима вечір, світлу кімнату де багато вишиванок і звичайно ж Ікони. Небагато віршів можуть ось так, з перших рядків намалювати в голові картинку!!!!! Гарно написано!!!!
Дякую,п.Світлано, за таку високу оцінку. Дякую,Богу, що дав мені на розум написати такого вірша.Не вважаю себе мудрішою за вас, просто сьогодні мені чуть-чуть підфортунило, чого і вам бажаю.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Чарівний зміст!
а за мудрість Вашу 
