Ті для чогось пережиті роки Переходять в майбутнє, Щось забувається, з чогось таки Настає незабутнє, Щось ми ховаємо в серце на дно І не кажемо іншим, Тихо несемо, а може воно Залишається вічним... Це не печаль, що сотворене щось Зовсім зовсім інакше, Воно варте усього життя для когось, Воно просто не наше. Крізь усі випадкові зустрічні привіт Віддзеркалює туга У очах у обох і той самий в них світ, А епоха вже друга.
Чесно кажучи,донедавна ніхто крім мене не читав моїх рядків, а розставляти розділові знаки для самого себе було просто непотрібно, оскільки я бачу їх ненаписаних. Дякую, що читаєте. Якось дивно себе почуваю на цьому сайті, а коментарі - це для мене взагалі щось нове і незвичне. Вибачте.
Вибачте, бо навіть не знаю що вам відповісти, а як я вже зрозуміла потрібно щось відписувати, просто я не звикла ще до такого спілкування, однак мені дуже приємно знати, що є люди, які мене розуміють. Дякую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема
у Вас 
0
