Сб, 23.11.2024, 03:36
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Як Дiд Правду шукав

 Казали старі люди, що був колись-то один Чоловік. Жив по Божих законах, весь вік працював тяжко. А там і зістарівся, Дідом став, та Правди не бачив. І от одного дня зібрав Дід у торбину, що мав, та й подався світом Правду шукати.
   Ішов днями й ночами, стежками й дорогами, лісами й долинами. Сонце над головою припікає все дужче. Захотілося Діду пити. Аж губи пошерхли! Коли це бачить - хата стоїть, біля хати криниця, а біля криниці молодиця воду набирає. Підійшов Дід, вклонився:
- Здорова будь, жіночко! Дай старому води ковток, бо здалеку йду, спрага замучила!
   Молодиця поглянула скоса, та й питає:
- А гроші в тебе, Діду, є?
- Ось, - витягує Дід три мідяки.
   Розсміялася жінка старому в обличчя:
- Та хіба це гроші?! Не сміши моїх курей, Діду! Ходила тут одна, Правдою називалася, хотіла щоб воду за безцінь віддавала! Та де ж це таке бачено! - кричала молодиця, взявшись в боки, - Іди, Діду, звідси, поки цілий! Ходять тут різні!
- А як же тебе звати, жінко?
- А тобі навіщо? - насупилася.
- Подякувати, що дорогу до Правди підказала.
- Кривдою я зовуся.
  Вклонився Дід Кривді, зітхнув, та й пішов далі. Ішов він, ішов, та й прийшов до якогось села. А якраз базарний день був. Коли це чує недалечко:" Пиріжки із капустою! Пиріжки із яблуками! Пиріжки із маком! Налітайте! Не минайте! Лише три мідяки за три пиріжки!". І так Дідові їсти схотілося, аж в очах потемніло! Підійшов, витягує три мідяки. Молодиця поглянула, та як розрегочеться!
- Що ти мені оце, стариганю, даєш?!
- Три мідяки, - каже Дід, - за пиріжки.
- Ой, Діду! Та то ж рекламний трюк такий! Щоб покупців привабити, а пиріжок десять мідяків коштує. Давай десять і бери пиріжок!
- Не маю я стільки, - зітхнув Дід.
- То йди звідси! Клієнтів не відбивай! Ходять тут різні! Ходила тут одна така, Правдою називалася, теж хотіла, щоб пиріжки і своїм і чужим по три мідяки продавала! Та де ж це таке бачено! Та я, з таким бізнесом, з торбою по світу піду!
- Як тебе звати, добра жінко? - запитав Дід.
- А тобі навіщо? - зиркнула з-під лоба молодиця.
- Подякувати, що дорогу до Правди підказала.
- Кривда мене звати.
   Вклонився Дід Кривді, зітхнув, та й пішов далі. Вже й вечоріти почало. Дід ледве ноги переставляє. Коли це бачить, корчма стоїть. "Оце, - думає, - відпочину!" Підходить, аж де не взявся здоровань перед дверима:
- Куди це, діду, човпеш?!
- Так мені б відпочити, у мене і гроші є, ось - витягує три мідяки.
- Не треба мені твоїх грошей! Ти, Діду, фейсою не вийшов, у нас тут контроль. Естетика! Ходила тут одна, Правдою називалася, хотіла, щоб усіх пускав, а саме бліде, нещасне, прогнав я її. Тож і ти,Діду, йди своєю дорогою! Не заважай чесним людям відпочивати!
- Як же тебе звати, хлопче? - запитує Дід.
- А тобі навіщо? - подивився сердито.
- Подякувати, що дорогу до Правди підказав.
- Кривдою мене зовуть, - відповідає парубок.
  Вклонився Дід Кривді, зітхнув, та й побрів далі. Дійшов до лісу, сів на камені, голову похилив:
- І сам пропаду, і Правди не знайду, а Кривди он скільки на світі!
   Коли це хтось його торкнувся! Підняв Дід голову, а поряд дівча стоїть, посміхається.
- Дідусю, давай я тобі допоможу! Тут поряд джерело є, ось я тобі водички принесу! І окраєць хліба у мене залишився, то ще й повечеряємо!
   Подав Дід кухлик із торби. Дівча швидко й повернулося. Повечеряли. Богу подякували.
Питає Дід:
- Як же тебе, звати, дитино?
- Віра, - відповіла дівчинка.
- Дякую тобі, Віро! Хоч ти й маленька, але велику силу маєш!
- Я виросту! - засміялася дівчинка, - Ось, візьми, Дідусю, оцю палицю, з нею тобі легше буде йти! А Правду ми обов'язково знайдемо! Ми ж їй так потрібні!
- Так, знайдемо! - посміхнувся Дід, взяв малу за руку і пішли вони удвох по світу.
   Кажуть люди, що й досі той Дід із Вірою по світу ходить, Правду шукає...

Додав: taisa75 (23.01.2012) | Автор: © Тая
 
Розміщено на сторінці: Проза, Цибульська Таїсія, Казка (проза)

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3239 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
1 maja • 13:38, 23.01.2012 [Лінк на твір]
Хороша казочка. up
avatar
2 taisa75 • 13:40, 23.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую!
avatar
3 Asedo1949 • 20:10, 23.01.2012 [Лінк на твір]
Добра казка, ніби й не нова тема, але гарно осучаснена.
avatar
4 taisa75 • 20:18, 23.01.2012 [Лінк на твір]
Тема, я б сказала, дуже таки стара :) Давно в голові крутилася, хотілося переплести сучасність і народні казки, отака собі народно-сучасна казочка вийшла.
avatar
на українську казку схоже...
приємно Вас бачити і читати!!!! бракує Вашої енергії на сайті tongue tongue
avatar
6 taisa75 • 09:11, 24.01.2012 [Лінк на твір]
prigun1 я вже тут!))
avatar
значить все добре!!! 83 83 83 tongue
avatar
8 Olga2011 • 09:49, 24.01.2012 [Лінк на твір]
Не казочка, а - правда. Тільки Віра ще й дає сили жити і шукати правду. А що таке ПРАВДА? Так ніхто й досі не знає. Бо вона у кожного - своя. hands
avatar
9 taisa75 • 10:44, 24.01.2012 [Лінк на твір]
В моєму розумінні, правда - це аналог справедливості. Як кажуть "жити по правді", тобто, по справедливості. Люди недосконалі, і часто піддаються жадібності, заздрості, ненависті і т.д. Відповідно таким є і наше суспільство. Тому й правду нам доведеться шукати ще дуже довго...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz