Бачиш, приємно все ж пригадувати. Гарні вірші! І "Лондонська погода в Луцьку нині..." теж дуже подобається. А в тебе ще оповідання про каштан, здається, було. так?
Автор обіцяв сьогодні зайти і відписати на коментарі))))) Так що все прочитає!!!! В нього ще є байки. Є варіант для дітей і для дорослих)))) Я додала дитячий.
Автору не варто, а тим хто не автор варто. Знаєш який ще вірш пригадала?
А в Луцьку сьогодні був дощ, Щедрий, як влітку буває зопалу, Барабанив в дахи і простори площ, І в такт йому листя опале кружляло. Здалось в якусь мить, що то бал восени, І дощ, неначе казанова, Покружляв, тай пішов без вини… Між нами тривала розмова: «Я осінь не люблю – я теж…», Обоє закохалися у весну, Та інколи під зливою пройдеш – Мокро, дивно і чудесно. 2006
Проникаю у світ Твій, лишаючи в серці поріз - цей рядок найбільше вразив. Казати нічого не буду, бо не завжди слова потрібні. Інколи без слів можна сказати більше.
Цікаво!!!!!! Із задоволенням подивилася і послухала! Але, знаєте що спало на думку? Напевно кожному автору, якщо є можливість, варто пройти акторські курси. Так що якщо почуєте про такі - гукайте;) )))))
Це важка і глибока тема, як на мене. Тут кожний вирішує сам. А те, що нашому суспільству бракує культури сімї це факт. Мені дуже сподобалися слова батька Олени Ханги: перш ніж лягати у ліжко подумай, чи ти бачиш цього чоловіка батьком своїх дітей. Дуже хочеться бачити щасливе дитинство, радісних дітей. Але для цього потрібні ПОВНОЦІННО СФОРМОВАНІ дорослі. Вірш змусив замислитися, значить написаний недаремно.
Знаєте, життя постійно показує, що все що з нами відбувається є правильним. Навіть якщо ми цього не розуміємо. Що все тільки для нас на краще. Тому залишається лише цьому вірити. Нехай все буде добре!!!!!
Здоровя, здоровя, здоровя Вашій мамі. А все інше у неї вже є. Бо це щастя мати ТАКУ велику і гарну родину! Хороше привітання, нехай діти завжди мають змогу злетітися у рідне гніздо. Навіть, хоча б і раз на рік.