Відверто кажучи, чомусь не дуже люблю охопне римування і рідко ним пишу. Та вірш мені сподобався: гарна поезія..Особливо запам*яталась фраза: "Засинає позіє. В прозі."
Дякую, пані Маріє, за візит. Коли писав, якось і не думав про цю риму, чесно кажучи.. Та думаю, що так вже й залишу - нехай і буде нотка недосконалості, головне, щоб людям подобався твір.
Спасибі) Та не виставляв, бо рідше заходжу тепер - над дипломною працював, захистив, тепер на співбесіди ходжу - не завжди є час) Та старатимусь, радий, що Ви й далі мене читаєте)
пані Наталю, щиро дякую. Взагалі до кінця був не певен щодо цього вірша - надто вже він відрізняється від звичного "формату", якщо так можна виразитись. Це фрагменти розлуки, розриву стосунків - ось чому "Уламки". Та людина з хорошою асоціативною уявою складе пазл.
Спасибі за такий розгорнутий коментар! Так,його портрет жінки включає в себе протиріччя, проте воно й зрозуміло, адже життя не оминають проблеми, конфлікти, суперечки..Вірно, ми - люди, а людина - суперечлива істота..саме про це йдеться вкінці вірша, все ж не така й просто Жінка...