А Я МОВЧАТИМУ ПРО ПОЧУТТЯ...

А я мовчатиму про почуття,

Нехай про них говорять перші квіти,

Нехай для нас не вистачить життя,

Щоб долю поміж речень перестріти.

До Вас я не звертатимусь на «ти»,

Ба, може, Ви чекаєте на інших…

Дозволите до Вас мені прийти,

І навіть час ітиме повільніше.

Не знаю, чом в очах у Вас печаль,

Чому Вас не лякають краплі зливи,

І навіть чорним кольором вуаль

Не приховає... Все ж Ви нещасливі.

Не знатиму, яке у Вас ім’я,

Ви янголя, я – просто перехожий,

Якщо мене побачите здаля –

Не обернусь. Залишусь на сторожі.

І Вам не розповім про почуття,

Котре в мені горить і не згасає,

Навіщо нам тривожити життя,

Котре без нас сліди переставляє?...