Замела зима снігами душу,
Я про тебе думаю ,мій милий,
Знаю,що тебе забути мушу,
Та зробити цього я не в силі.
Не тому не можу,що не хочу
викреслити з пам”яті минуле.
Ти для мене був дарунком Божим,
І у світі іншого не бУло.
На питання відповідь шукаю,
Де моя вина? Не розумію.
На твоє повернення чекаю,
Знаю,що тобі я знов повірю.
Може й буду каятися в тому,
Що з початку хочу все почати,
Та нічого вдіяти не можу,
Бо тебе не в силі розкохати.