пане Василю,дуже щирий патріотичний вірш у Вас вийшов.. взагалі,не дуже люблю цю тематику,надто вже багато на цьому в наш час "спекулюють"... але у Вас вийшло по-іншому,гарно..
дякую за візит,пане Вікторе. "окремки" - слово діалектичне,його моя бабуся говорить,хоча в інтернеті теж знаходив часто вживання такого слова..над цим - подумаю,може й зміню на "уламки". за "обпаливши крил" - особлива дяка, дійсно звучить краще.. скло - однина, але першокод, бар*єрів може нести в собі багато.. адже в даному творі під ним розуміються всі ті негаразди, образи, конфлікти, обставини,які заважають героям бути разом.. вітри,які поламали крила - це теж оті "розлуки-муки",що "поломали" закоханий "політ".. "по келиху кохання" - знову ж таки, алегорія,адже з вином часом порівнюють кохання,почуття (згадаймо Хайяма, Блока...)
та як би там не було,я вдячний Вам за такий розгорнутий коментар і врахую Ваші підказки,хоча не з усіма ними погоджуюсь..