Зупини,Олег, вірша глибини, доки не підняли його на кпини. Роби добро,живи багато, читай і вчися ти, завзято. Тоді і будеш чудеса творить, якщо по-іншому-- навіщо жить.
Шухляда,Галочко,теж корисна.Написала,кинула і нехай відлежується.А потім ,якщо про нього (вірш маю на увазі)згадаєш,підправивши він буде ухти або ще більше. Урожаю тобі на поетичій ниві.
Читаючи ваш вірш,пане Вікторе,згадав дитинство.За вікном зима, хурделить,аж завиває,а я ,малий,дрімаю під ковдрою і так мені на душі солодко від хатнього тепла в батьківській хаті...
Твір коротенький,але гарний.Щодо віри. Вона завжди жива.Можливо десь схована за хламом душевної нерозберихи.Пислухайся,придивись і до неї обізвись.Відгукнеться.Тільки будь щирою.
*Будьмо в слові акробати, І що-небудь не женім.* Вчіться в діда всі писати у шаблонові старім. Бо творить інакше грішно, *віршувати абияк*. Не спіши,бо буде смішно як даси *на гору* брак.
Пані Катерино,де ви побачили те обурення.Його в мене взагалі не-ма-є.Щодо *майстра слова *,то швидше я *майстер сільського будівництва*,можу диплом показати Всі ми учимось один у одного майстерності і це дякуючи цьому сайту,вірніше адміну Василю Гонті,що створив чудову поетично-прозову *ярмарку* творів.А те,що вам болить безлад державний,повірте,мені теж від цього гірко і сумно.
Дякую вам,діду,за щиру правду.Чесно кажучи,мені приємно отримувати від вас коментарі,бо ви не частий гість у мене.Щодо *теорем,і *схем*--їх не існує,принаймні для мене.Ось саме так лягло на душу.І *різнобій*,думаю,не зовсім зіпсував форму вірша,судячи з позитивних відгуків читачів.Дякую за зауваження.Обов*язково візьму їх до уваги.