Дивуюся ,дівчині 13 років,а їй вже хочеться почати жити з білого листа.Він ще й той(лист) і на йоту не списаний.Роби добро,шануй людей,радій теплу,весні,розплющ очі і поглянь на дивосвіт казкової природи,Людмилко.Ти ж така гарна і в тебе все попереду...
Забувай його,Людмилко,може наступної ночі кращий присниться.А то скільки різних слів,що чуть не зімлів.А якщо серйозно --це похвально,що ти пишеш.Але написане намагайся читати і усвідомлювати:*А ,що ж це я таке написала*і все беде
*І зайчики злетіли, Як бризки сивини. * Мисливці захотіли поплямкать дичини. Присіли на віконце, а там проміння сонця... Тема гарна,але б варто ще над віршем попрацювати,пані Катерино.Вибачайте,але я так думаю
Я римую віршоньки, хоч багато справ. Ой ти,віро.віронько, крилонька розправ. І не ріж ти світоньку, бо тупа коса. Подивись на квітоньку -- ой,яка краса!