*Чути десь стукіт-ніжні вклоніння: *, до голови боління. *Шлях свій показує тим хто блукає_ А від тих хто не блукає?Ховає? *Ніжним пелюстком кохання овите * Чим ще читачу тебе підкорити? *Попереду ждуть нас цілунки свіжіші * Будуть і вірші в подальшому ліпші. А поки що -- це творінння віршем я б не називав.Пробач Пашо
Мушу не погодитись,якщо можно, з паном Василем на *разом отрималось на*добре з +*Хіба ,що останній рядок.Решта*наврядчче*.Інші слова чомусь не підбираються.
*Перші квіти голівки підняли,* Інші опустили. Думки в голову збрели. всю сторінку вкрили. *сонце вийшло, на літню вже днину, промінцями дорогу встиля.* Я Пегаса гукала цілу годину, а він,з сходу,дивлюсь ,шкандуля. Пані Катерино,ви ,мабуть, вклопотах не той вірш *кинули* .Склалось враження ,що ви його ні разу не читали.